Інститут тваринництва

З метою збереження генофонду проведено оцінку різноманіття підконтрольних популяцій за генами різних класів та встановлено чинники впливу на формування генетичної структури стад свиней в процесі їх промислового використання. Виконано оцінку свиней різного напряму продуктивності за рівнем хромосомної нестабільності.
Оцінено племінну цінність свиней з урахуванням результатів поліморфізму за найбільш перспективними в свинарстві генами QTL.

Проведено оцінку викидів парникових газів при виробництві яловичини від бугайців молочних порід у зимовий, весняний, літній та осінній сезони року в ДП ДГ ,,Гонтарівка” Вовчанського району Харківської області.

Проведений аналіз офіційних даних звітності підприємств малої виробничої потужності з річним виробництвом молока до 20 тис. ц, у тому числі господарств мережі НААН довів можливість використання окремих елементів технології  роботизованого доїння, раціональних технологічних рішень з утримання корів відповідно до рівня їх продуктивності та за можливості модульного нарощування виробничих потужностей. Визначено основний типорозмір підприємства такого типу – 100–150 корів за урахування використання елементів технології роботизованого доїння на основі якого розроблено пілотний проект молочно-товарної ферми.

Дослідження ґрунтуються на результатах визначення впливу систематичних фізичних навантажень на зміни гематологічних і біохімічних показників крові, маркерів оксидаційного стресу (дієнових кон’югатів, молекул середньої маси, ТБК-активних продуктів, оксидаційної модифікації білків), активності ферментів антиоксидантного захисту (супероксиддисмутази, каталази, глутатіонредуктази, глутатіонпероксидази, вмісту церулоплазміну) та резистентності еритроцитів до гемолітичних чинників у спортивних коней, призначених для використання в класичних видах спорту (конкур, виїздка, триборство) в динаміці фізичних навантажень (у стані спокою та після тренування).

Розроблено вихідні вимоги, параметри, технічні та технологічні рішення ферми на 50 тварин як модульної ферми, що є основною ланкою у ланцюгу нарощування виробництва яловичини незалежно від умов та систем утримання тварин. На підставі цього для сільськогосподарських підприємств, які мають не менш ніж 100 корів, доопрацьовано технологію відгодівлі тварин з урахуванням необхідності реконструкції старої або будівництва нової ферми за використання приміщень або відкритих майданчиків

Проведено науково-господарський дослід в ДП ДГ ,,Гонтарівка” на ремонтних телицях української чорно-рябої молочної породи. Для досліду сформували дві групи ремонтних телиць віком 12 місяців аналогів за живою масою та фізіологічним станом, по 13 голів у кожній. Перша група була контрольна (прив’язне утримання), друга – дослідна (безприв’язне утримання).

Впродовж досліду телиці безприв’язного утримання за живою масою перевершували ровесниць, яких утримували прив’язно. Зокрема, жива маса тварин I групи за перший місяць досліду була меншою на 8,0 кг або 2,9 %, другий – на 12,0 кг або 3,6 % і третій – на 12,0 кг або 3,3 % проти ровесниць I групи.

За фактичними даними офіційної звітності сільськогосподарських підприємств Харківської області різної виробничої потужності проведено аналіз постійних і змінних витрат при виробництві молока. Досліджено 36 господарств, які за показником загального річного виробництва молока згруповані за потужністю – до 20 тис. ц (9 господарств), до 60 тис. ц (18 господарств), до 100 тис. ц (9 господарств).

З’ясовано величину і спрямованість кореляційних зв’язків між параметрами живої маси овець в різні вікові періоди. Установлено пряму залежність між живою масою у віці 20 діб та її мінливістю в подальший період онтогенезу: чим більшою була жива маса ягнят у віці 20 діб, тим краще вони росли в наступні вікові періоди. При тому що рівень зв’язку між параметрами живої маси баранців у більшості випадків мав додатні значення слабкої, середньої і високої сили, із коливанням коефіцієнтів кореляції в діапазоні від r=+0,282 до r= +0,967. Зокрема, між показниками живої маси у 20 діб та у віці 60, 90, 120, 150 і 180 діб відмічалися середні та високі вірогідні коефіцієнти кореляції, які перебували в межах від r=+0,348 до +0,847.