Інститут тваринництва

 Наукові дослідження з питань технології та селекції у скотарстві проводяться з 1929 року. Відділ розведення та селекції сільськогосподарських тварин був основною структурною одиницею Українського Інституту молочного господарства (перша назва Інституту тваринництва) з дня його заснування.
  З метою більш раціональної організації науково-дослідної роботи та проведення поглиблених досліджень за окремими видами сільськогосподарських тварин в 1944 році був виділений Відділ розведення та селекції великої рогатої худоби, а з 1946 – механізації тваринництва. Лабораторія технології виробництва яловичини була створена в 1968 році.
  З 2018 року у зв'язку з реструктуризацією Інституту (наказ № 34/к від 01.02.2018) було організовано Лабораторію технологій у скотарстві шляхом об'єднання лабораторії технології та селекції у скотарстві, сектору технології виробництва яловичини та сектору механізації технологічних процесів у тваринництві.

Завідувач лабораторії Піскун Віктор Іванович доктор с.-г. наук тел. (057) 740-32-97, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  Напрями досліджень:

у молочному скотарстві:
● розробка нових та удосконалення існуючих технологій утримання молочної худоби, створення мікроклімату і вирощування телиць;
● розробка методів ергономічної й етологічної оцінки системи "людина - тваринницьке обладнання - тварина - продукція" задля підвищення комфортності умов утримання худоби, збільшення продуктивності та ефективності праці тваринників, продуктивності, якості та біобезпечності продукції скотарства;
● обґрунтування та розробка систем ведення селекційно-племінної роботи у стадах основних планових порід великої рогатої худоби з метою прискорення темпів генетичного прогресу за комплексом економічно-важливих ознак;
● розробка методів та моделей раннього прогнозування господарсько-корисних ознак та племінної цінності молочної худоби в різних середовищних умовах;
● обґрунтування й розробка параметрів і передпроектних рішень ефективних технологій утримання молочної худоби на фермах різних типорозмірів.

у м'ясному скотарстві:
● розроблення базових поопераційних технологій виробництва яловичини у фермерських і селянських господарствах різних зон України;
● організація спеціалізованих господарств з виробництва яловичини в молочному і м’ясному скотарстві;
● розроблення технологій виробництва яловичини в м’ясному скотарстві з використанням пасовищ;
● розроблення передпроектних технологічних рішень щодо реконструювання існуючих комплексів та ферм для утримання різних статево-вікових груп тварин молочного і м’ясного напрямів продуктивності;
● розроблення методів ергономічної і етологічної оцінки системи «людина-тваринницьке обладнання – тварина - продукція» задля підвищення продуктивності та ефективності праці тваринників, підвищення якості та біобезпечності продукції;
● розроблення наукових основ систем ведення органічного виробництва яловичини в м’ясному скотарстві.

 у механізації технологічних процесів у тваринництві:
● технологічні рішення при виробництві продукції тваринництва з отриманням альтернативних джерел енергії;
● розробка ресурсозберігаючих технологічних ліній і устаткування для приготування комбікормів і БВМД в умовах господарств;
● приготування і роздача кормів і концкормов з кормовими добавками; - устаткування для утримання свиней,
● підготовка стоків до утилізації з отриманням органічних добрив і поновлюваних джерел енергії;
● наукові основи оцінки технологій підготовки стоків до утилізації в тваринництві з урахуванням викидів парникових газів;
● розробка комп'ютерних засобів проектування і оптимізації технологічних ліній виробництва продукції тваринництва з урахуванням викидів парникових газів.

 Розроблено та впроваджено:

у молочному скотарстві:
● технологічні карти виробництва молока і доїння корів при застосуванні різних систем утримання;
● технологію вирощування телят молочного періоду в індивідуальних клітках-вольєрах;
● технологічні підходи до управління кормовими столами і системами приготування і роздавання кормосуміші на молочних фермах з інтенсивною технологією виробництва молока;
● технологічні вимоги до автоматизованих систем машинного доїння й управління стадом на фермах з інтенсивною технологією виробництва молока, формування технологічних груп з урахуванням удою і фізіологічного стану;
● експрес-методи і способи оцінки ступеня комфортності утримання корів на молочних фермах, забруднення поверхні тіла корів, фізіологічного стану вимені корів і глибокотільних нетелей в період запуску та сухостою, а також після отелення;
● сучасні методи визначення племінної цінності бугаїв-плідників за комплексом економічно-важливих ознак;
● програми селекційно-племінної роботи зі стадами, популяціями, породами великої рогатої худоби, плани закріплення (підбору) бугаїв-плідників до маток;
● комп’ютеризовану систему обліку та менеджменту в молочному скотарстві;
● моделі раннього прогнозування господарсько-корисних ознак молочної худоби;
● екстер’єрну оцінку типу молочної худоби у зв’язку з селекційними й технологічними ознаками;
● Державні стандарти України на основні типові технологічні процеси виробництва та методи оцінки худоби;
● методи удосконалення та збереження генофонду малочисельних та зникаючих порід великої рогатої худоби;
● Державні книги племінних тварин симентальської, українських чорно-рябої, червоно-рябої молочних та шаролезької;
● бази даних планових порід великої рогатої худоби щодо вікового, порідного складу, продуктивності, відтворювальної здатності, продуктивного довголіття, резистентності;
● варіанти планувальних рішень утримання молочної худоби на довгонезмінній підстилці.

у м'ясному скотарстві:
● інтенсивні енергозберігаючі породні технології виробництва яловичини, які гарантують високі та стабільні показники виробництва екологічно чистої високоякісної та недорогої яловичини в господарствах різних типорозмірів та зон України;
● технології подовженого ранньовесняного та пізньоосіннього випасання м’ясної худоби, а також пасовищного утримання з використанням загінної й загінно-порційної систем випасання;
● модельні ферми з виробництва яловичини в молочному та м’ясному скотарстві для господарств різних типорозмірів та зон України;
● програми селекційно-племінної роботи для тварин м’ясного напрямку продуктивності в племінних господарствах;
● Державну книгу для племінних тварин шаролезької породи української селекції;
● 24 Національних та Галузевих стандартів України, видано 23 книги, 26 рекомендацій з різних питань інтенсифікації виробництва яловичини, сотні статей, буклетів та виступів у засобах масової інформації.

у механізації технолігічних процесів у тваринництві:
● ресурсозберігаюча технологія і устаткування для підготовки стоків до використання при промисловому виробництві свинини;
● лінія приготування комбікормів і БВМД (продуктивність 2,0 т/рік) в умовах господарств;
● доїльний апарат типу ПВД-2-3 з удосконаленим пульсоколектором;
● технологія і устаткування для приготування і роздачі кормів в умовах невеликих ферм;
● устаткування для подрібнення, дозування і змішування різноманітних інгредієнтів.

 Аналітика галузі

• Поголів'я великої рогатої худоби
• Поголов'я корів
• Виробництво молока
• Продуктивність корів
• Актуальні ціни на яловичину по областях
• Актуальні ціни на молоко по областях
• Моніторинг цін на основні продукти та послуги в Україні

Відділ свинарства (нині Група селекційно-технологічних досліджень в свинарстві) створено у 1929 р. як один з перших підрозділів інституту. Перші наукові роботи співробітників відділу були пов'язані з обстеження місцевих груп поліпшених свиней. З 1935 року вже проводилась спрямована племінна робота, здійснювалась методична та практична допомога в створенні племінних та товарних ферм. З 1975 року відділ включав підрозділи з розведення і селекції, технології виробництва та біофізики. У 1992 році структура відділу розширилася і включала лабораторії: селекції і розведення; годівлі та групу технології утримання і відтворення свиней. Нині це – група селекційно-технологічних досліджень у свинарстві у складі відділу селекційно-технологічних досліджень в дрібному тваринництві і конярстві.

Співробітниками, за напрямком свинарства одержано 80 авторських свідоцтв і 10 патентів. Опубліковано біля 1,5 тис. наукових праць, у тому числі 30 монографій, отримано 8 золотих медалей на міжнародних виставках.

Напрями роботи:

- селекція і розведення чистопородними методами, системи схрещування і гібридизації;
- промислова цілорічна потокова технологія виробництва свинини;
- розробка методів удосконалення існуючих і створення нових генотипів та технологій виробництва свинини на базі сучасних досягнень суміжних наук із метою повної реалізації генетичного і продуктивного потенціалу свиней;
- відтворення свиней методом штучного осіменіння маток.

Розроблено, впроваджено та пропонується виробництву:

- нову українську м’ясну породу свиней у складі 3 заводських (харківського, полтавського, асканійського) типів, 12 ліній і 25 родин (1993 р.); 3 внутрипородних і 3 заводських типів великої білої породи – УВБ-1 – УВБ-3, донецький і голубівський типи, 4 лінії і 8 родин (1994 р.); новий заводський тип української селекції в породі ландрас УЛН-1 (1991 р.); уельську породу української селекції у складі 8 ліній і 7 родин; створено і апробовано більше 30 заводських ліній і родин;
- систему розведення з використанням промислового схрещування і гібридизації, удосконалено методи оцінки племінної цінності свиней;
- онтогенез свиней порід різного напрямку продуктивності;
- проектно-технологічну документацію на племінні репродуктори великих промислових комплексів і малих модульних ферм для фермерських господарств, селекційно-гібридні центри, реконструкцію існуючих ферм і комплексів потужністю на 3,6 та 12 тис. ц свинини за рік та сучасний племінний завод на 400 основних свиноматок з ритмічним цілорічним виробництвом;
- система відтворення свиней шляхом штучного осіменіння маток; прилади, обладнання, розбавники сперми, що серійно випускаються; технологію заморожування і відтаювання сперми, застосоване низько інтенсивне лазерне випромінювання для підвищення відтворної здатності свиней та активізації сперми кнурів;
- диференційовані норми годівлі свиней за напрямом продуктивності;
- ультразвукові прилади прижиттєвої оцінки товщини шпику і супоросності маток – УТ-40 СЦП, ПУДС «Супор»;
- 15 держстандартів і СОУ, чисельні інструкції та методичні рекомендації для упровадження досягнень.

Співробітництво з базовими господарствами галузі свинарства в Україні:

В базових господарствах на договірній основі впроваджуються новітні методи селекції свиней, відтворення поголів’я на основі штучного осіменіння, а також засвоюються інноваційні технологічні рішення, що сприяє підвищенню ефективності виробництва свинини. 

 Основні друковані видання за останні роки

1. Церенюк О. М. Перспективи подальшого розведення малочисельних популяцій свиней / О. М. Церенюк, О. В. Акімов, І. М. Мартинюк, М. А. Хватова, Ю. В. Череута, М. В. Церенюк // Науково-технічний бюлетень ІТ НААН №118 м. Харків, 2017. – С. 199-208.
2. Волощук В. М. Вивчення м’ясної продуктивності свиней / Волощук В. М., Гетя А. А., Церенюк О.М. // Методологія та організація наукових досліджень у тваринництві: посібник / за ред. І.І. Ібатулліна, О.М. Жукорського. – К.: Аграр. наука. 2017. – С. 124-129.
3. Церенюк О. М. Тип домінування основних показників відтворної здатності свиноматок при поєднанні різних порід / О. В. Акімов, Ю. В. Череута, О. І. Чалий // Вісник Сумського НАУ. – № 5/1 (31). – 2015. – С. 173-176.
4. Tserenyuk O. M. Landrace and welsh different lines boars sperm productivity / O. M. Tsrenyuk, O. V. Akimov, I. M. Martinyuk, M. A. Khvatova, Yu. V. Chereuta, M. V. Tserenyuk, N. M. Shkavro, O. M. Bordun, O. I. Chaliy // Academic science – problems and achievements XII. – vol. 2. – 15-17 may 2017. – North Charleston, USA. – 2017. – P. 97-99.
5. Церенюк О.М. Використання індексу СІВЯС в селекції свиней породи уельс / О. М. Церенюк, В. П. Шабля, О. В. Акімов // Науково-технічний бюлетень ІТ НААН №116 м. Харків, 2016. – с. 174-183.
6. Наукові основи виробництва органічної продукції в Україні: монографія / за ред. д-ра с.-г. наук, проф., акад. НААН Я. М. Гадзала, д-ра с.-г. наук, проф., чл.-кор. НААН В. Ф. Камінського. – К.: Аграрна наука, 2016. – 595 С.
7. Підвищення реалізації генетичного потенціалу продуктивності свиней порід ландрас і уельс за відтворювальними та відгодівельними якостями: науково-метод. посіб. / НААН Інститут тваринництва; [Церенюк О. М., Корх І. В., Акімов О. В. та ін.] – Х., 2015. – 80 с.
8. Організація відтворення свиней методом штучного осіменіння: науково-практичні рекомендації /О. М. Церенюк та ін. – ІТ НААН.- Харків.- 2015.- 55 с.

Найбільш значимі патенти за останні роки

1. Патент на корисну модель № 96928 Україна, МПК А61D 19/00 Прилад для стимулювання свиней за штучного осіменіння / Церенюк О.М., Череута Ю.В.; Інститут тваринництва НААН. – № u 201409745; заявл. 05.09.2014; опубл. 25.02.2015. – Бюл. №4. – 4с.
2. Патент на корисну модель № 100641 Україна, МПК А01К 67/02 Спосіб відбору свиноматок / Церенюк О.М.; Інститут тваринництва НААН. – № u 201411117; заявл. 13.10.2014; опубл. 10.08.2015. – Бюл. №15. – 3 с.

 Аналітика галузі

• Поголів'я свиней
• Виробництво свинини
• Актуальні ціни на свинину по областям України
• Актуальні ціни на сало по областям України
• Моніторинг цін на основні продукти та послуги в Україні

  Відділ селекційно-технологічних досліджень в дрібному тваринництві і конярстві реорганізовано в 2018 році за рахунок розширення напрямками свинарства та групи проектування, реконструкції і переоснащення в тваринництві.
   Напрями наукової роботи відділу спрямовані на вирішення актуальних питань підвищення ефективності свинарства, вівчарства, козівництва, звірівництва, кролівництва, конярства та проведення технічного переоснащення в тваринництві.

Склад відділу:

Група селекційно-технологічних досліджень в свинарстві
  Група технології виробництва продукції вівчарства
  Група селекційно-технологічних досліджень в конярстві
  Група клітинного звірівництва і кролівництва
  Група проектування, реконструкції та переоснащення в тваринництві

У 1934 році в Інституті було створено лабораторію вівчарства шляхом приєднання зональної (Петровської) станції вівчарства. Протягом 80–90 рр. минулого століття лабораторія входила до складу відділу дрібного тваринництва і конярства разом з лабораторіями конярства, хутрового звірівництва і кролівництва. З 2000 по 2018 рік лабораторія була самостійним структурним підрозділом Інституту тваринництва НААН, а з 2018 року - як групу технологій виробництва продукції вівчарства включено до новоствореного комплексного відділу селекційно-технологічних досліджень у дрібному тваринництві та конярстві.

Співробітниками лабораторії отримано 8 авторських свідоцтв на селекційні досягнення і 9 патентів на винаходи та корисні моделі, видано понад 50 методичних рекомендацій і публікацій з питань розвитку галузі вівчарства в Україні за останні 10 років.

 Напрями роботи:

– розробка і впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, пов’язаного з інтенсифікацією галузі, удосконаленням організації праці і технології виробництва продукції вівчарства і козівництва;
– розробка економічно ефективних, енергозберігаючих технологій годівлі, утримання, відтворення овець, які забезпечують високорентабельне виробництво вовни та баранини;
– розробка методів поліпшення сучасних і створення нових порід і типів овець і кіз;
– розробка системи інтенсифікації селекційного процесу за використання вдосконалених методів розведення і біотехнології;
– формування біорізноманіття порід в напрямі зростання чисельності скоростиглих м’ясо-вовнових і м’ясних порід овець, підвищення їх продуктивності і поліпшення якості продукції;
– розробка програм і селекційних планів для племінних господарств;
– розробка методичних аспектів збереження генофонду овець;
– створення автоматизованої бази даних племінних овець.

Крім проведення наукових досліджень, група виконує функції аналітичної лабораторії з оцінки якості вовни і селекційного центру з вівчарства, здійснює розробку технічних умов і державних стандартів на технологічні процеси і продукцію вівчарства та козівництва.

Розроблено, впроваджено та пропонується виробництву:

• параметри спеціалізованих господарств різних типорозмірів і вдосконалену галузеву структуру їх виробництва;
• раціональну систему організації годівлі, утримання і відтворення; прийоми поліпшення продукції вівчарства; прогресивні форми організації та оплати праці;
• створено 12 нових ліній, 2 заводських і внутрішньопородних типів овець в породі прекос. Генофондні стада-резервати аборигенних сокільської смушкової і романівської порід; породи імпортної селекції – австралійський полварс;
• нову селекційну структуру породи, схеми створення овець з вовною в типі корідель;
• експериментальний проект вівчарських ферм на 5–10 тис. голів овець;
• новий спосіб утримання овець в період спарювання;
• спосіб формування селекційного ядра маток в племзаводах;
• спосіб формування технологічних груп вівцематок у період ягніння;
• методи оцінки показників інтенсивності росту і плодючості овець харківського внутрішньопородного типу породи прекос;
• методи однорідного підбору сокільських овець бажаного середньо-сірого забарвлення вовни;
• методи оцінки і селекції тварин в ізольованих малих стадах-резерватах;
• технологічні прийоми випасання овець на посівах озимих культур і кукурудзи в піздньоосінній період з продовженим терміном пасовищного утримання.

   Баран породи мериноландшаф       Баран латвійської темноголової породи

   Баран породи придніпровська м’ясна        Баран породи суфольк
  

 Нові породи і типи овець

Аналітика галузі

• Поголів'я овець та кіз
• Виробництво м'яса
• Виробництво вовни

Інститутом тваринництва НААН спільно з племрепродуктором СТОВ АФ «Барвінківська» завершено створення нової м'ясної породи овець з використанням генотипів спеціалізованого м'ясного напряму – породи олібс, помісей дніпропетровського типу асканійської м’ясо-вовнової з кросбредною вовною з олібс та помісей від схрещування цих порід; латвійської темноголової, м’ясних порід із Німеччини - мериноландшаф та суффольк. Параметри продуктивності: висока інтенсивність росту більше 300 г за добу, плодючість маток на рівні 130-140 % та високої якості напівтонкої вовни. Жива маса вівцематок 65-67 кг, дорослих баранів 120-130 кг. Жива маса ягнят при відлученні у 60 днів - 25-28 кг.

 Барани створюваного м’ясного типу на вигулі

Вівцематки створюваного м’ясного типу на вигулі

Річний баранець породи суфольк німецької селекції

Дорослий баран породи мериноландшаф німецької селекції

 Баран-плідник латвійської темноголової породи м’ясного типу

У породі прекос на базі дослідного господарства «Гонтарівка» Харківської області, для забезпечення більш високих темпів виробництва баранини, створено масив овець з підвищеною відтворювальною здатністю з використанням романівської багатоплідної породи. Овець м'ясного типу з використанням породи німецької селекції - мериноландшаф. За такої селекції багатоплідність маток зросла на 20-25 %, середньодобовий приріст маси ягнят в підсисний період вирощування може досягати 250-300 г. 

Вдосконалено смушкові якості овець сокільської смушкової породи з виходом смушків середньо-сірого забарвлення до 80 % у СК «Радянський» Полтавської області.

По вовновому напряму продуктивності сформовано масив овець з підвищеною вовновою продуктивністю та високою якістю вовни асканійської тонкорунної породи таврійського типу в умовах ТОВ «Агрофірма «Маяк» Полтавської області та СТОВ АФ «Барвінківська» Харківської області. Середня жива маса дорослих плідників становить 120 кг, вівцематок - 65 кг, ярок річного віку - 53 кг. Вихід митої вовни на рівні 62 %.

 В період становлення кролівництва як самостійної галузі для розширення наукових досліджень в 1949 році і Інституті тваринництва був створений відділ кролівництва. Як самостійний підрозділ, відділ функціонував до 1978 року, а з 1978 по 2000 роки входив у відділ дрібного тваринництва та конярства. В жовтні 2000 року на базі створених раніше малочисельних груп кролівництва та звірівництва була сформована самостійна лабораторія хутрового звірівництва та кролівництва (наразі відділ селекційно-технологічних досліджень у дрібному тваринництві та конярстві).

Напрями роботи:

 Розроблення та впровадження комплексних технологічних, селекційних, економіко-організаційних питань удосконалення галузей звірівництва та кролівництва;
Підготовка висококваліфікованих наукових та науково-практичних кадрів для галузей.

Розроблено, впроваджено та пропонується виробництву:

Високоефективна технологія циклічного виробництва екологічно чистої продукції кролівництва;

Система годівлі кролів за інтенсивного їх вирощування;

Система селекційно-племінної роботи в звірівництві і кролівництві:

Пакет ДСТУ для різних видів продукції звірів і кролів;

Спеціалізована література (монографії, підручники, довідники, інструкції з бонітування, нормативна документація, методичні рекомендації з розведення звірів і кролів).

  Відділ конярства (нині Група селекційно-технологічних досліджень у конярстві) створено у 1944 р. як окремий розділ інституту. Наукові дослідження співробітників відділу були спрямовані на вивчення кінських ресурсів України, інтенсифікацію методів селекції, удосконалення порід вітчизняної та світової селекції в конкретних умовах племінних господарств, ліній та типів за основними селекційними ознаками для забезпечення конкурентоспроможності продукції конярства. У 2003 році, враховуючи внесок інституту у практику вітчизняного кіннозаводства, лабораторію затверджено як селекційний центр з конярства.
   На різних етапах роботи з породами коней проводились дослідження, спрямовані на оцінку інтенсивності селекції, особливостей мінливості, спадковості та повторюваності показників жвавості в генераціях у розрізі ліній та окремих кінних заводів. Значна увага приділяється розробкам з технології вирощування і тренінгу коней на основі вивчення адаптаційно-компенсаторних механізмів. Проводяться наукові дослідження по вивченню та нормуванню поживної цінності раціонів для різних статево-вікових груп коней, створенню оригінальних кормових преміксів, білково-вітамінно-мінеральних добавок (БВМД) та комбікормів. Підвищення темпів накопичення інформативного матеріалу з конярства, якість статистичної обробки даних забезпечила розробка і впровадження комп’ютеризованої системи племінного обліку в конярстві. Розроблені уніфіковані форми племінного обліку з конярства, створені бази даних по кожній породі, ведуться реєстри, каталоги, державні книги племінних коней, здійснюється оцінка відтворювального складу за якістю потомства.
   Селекційний центр з конярства є офіційним упорядником Державних книг племінних коней української верхової, новоолександрівської ваговозної та російської рисистої порід коней, а також уповноваженим селекційним центром з визначення племінної цінності жеребців-плідників та ведення Каталогу жеребців-плідників, допущених до племінного використання.

 Напрями роботи:

- оцінювання племінної цінності коней та їх генеалогічних груп за комплексом основних селекційних ознак за напрямами продуктивності, корегування підборів, апробація різних методів добору, розроблення перспективних програм селекції;
- вивчення поживної цінності раціонів, розробка та апробація на різних статево-вікових групах коней оригінальних кормових преміксів, БВМД та комбікормів, корегування раціонів годівлі;
- удосконалення технології заводського та іподромного тренінгу коней спортивних і призових порід, корегування схем тренінгу;
- у порядкування ДКПТ коней української верхової, новоолександрівської ваговозної та російської рисистої порід коней;
- ведення баз даних коней заводських порід;
- визначення племінної цінності жеребців-плідників, ведення Каталогу жеребців-плідників, допущених до племінного використання.

Розроблено, впроваджено та пропонується виробництву:

- українську верхову (1990 р.), новоолександрівську ваговозну (1998 р.) породи, українську рисисту породу групу коней (апробовано у 2016 р.);
- систему збереження та удосконалення коней заводських порід в умовах обмеженого генофонду;
- програми селекції коней української верхової, новоолександрівської ваговозної та російської рисистої (української рисистої породної групи) до 2020 року, селекційні плани для суб’єктів племінної справи;
- інструкцію з бонітування племінних коней, положення з ведення централізованого племінного обліку у конярстві, нормативні документи з племінного обліку у конярстві;
- систему організації нормованої годівлі коней з урахуванням фізіологічного стану та рівня фізичного навантаження;
- технічні вимоги до технологічних, організаційно-економічних, зоогігієнічних та етологічних норм утримання, відтворення, вирощування, тренінгу і випробування коней;
- метод удосконалення елементів тренінгу коней рисистих порід під час підготовки їх до іподромних випробувань;
- методологія створення і організації виробництва племінної продукції у кінному заводі з поголів’ям 30 конематок та племінному репродукторі з поголів’ям 10 конематок (верхових, рисистих, ваговозних порід);
- 5 держстандартів і СОУ, методичні рекомендації з ведення галузі.

 Співробітництво з базовими господарствами галузі конярства в Україні:

В базових господарствах на договірній основі впроваджуються новітні технології у конярстві, що сприяє підвищенню ефективності виробництва продукції конярства. Здійснюється реєстрація коней у ДКПТ та базах даних, оцінка племінної цінності жеребців для племінного використання, бонітування, експертна оцінка поголів’я коней, виділення генофондного ядра, розробка перспективних планів селекції, заводські і міжзаводські випробування молодняку спортивних порід, ідентифікація коней, консультативна допомога у веденні племінного обліку.

Основні друковані видання за останні роки:

1. Волков Д.А. Українська верхова порода (монографія) / [Д.А. Волков, І.В. Ткачова, О.М. Латка, В.В. Кунець, В.О. Пересада, О.О. Корнієнко, С.В. Лютих, К.В. Гданська, В.І. Россоха, Т.М. Ковальова, Г.М. Тур]; за ред. І.В.Ткачової // Х.: Інститут тваринництва НААН, 2015. – 218 с.
2. Ткачова І.В. Генофонд конярства України / І.В. Ткачова // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. – К.: «Медінформ», 2015. – Вип. 207. – С.74-85.
3. Andriichuk A.V., Tkachenko H.M., Tkachova I.V. Oxidative Stress Biomarkers and Erythrocytes Hemolysis in Well-Trained Equine Athletes Before and After Exercise / A.V. Andriichuk, H.M. Tkachenko, I.V. Tkachova // Journal of Equine Veterinary Science. – 2015. - № 10. – Р.1-12.
4. Andriichuk A.V., Tkachenko H.M., Tkachova I.V. Hematological changes and resistance of erythrocytes of Crimean horses in response to 32 km races / A.V. Andriichuk, H.M. Tkachenko, I.V. Tkachova // ISSN: 2312-3370, Agricultural Science and Practice. – 2016. – Vol. 3. – № 1. – Р.67-73.
5. Ткачова І.В. Селекційно-генетичний моніторинг у конярстві і генетичні аспекти збереження порід коней з обмеженим генофондом in vivo / І.В. Ткачова, В.І. Россоха, Г.М. Тур, Н.М. Шкавро, О.О. Алещенко, Т.М. Ковальова // Вісник Сумського НАУ: серія «Тваринництво». – 2016. – Вип. 7 (30). – С.106-111.
6. Tkachova I.V. The influence of Hungarian horses on the genotype formation of Ukrainian Warmblood breed / I.V. Tkachova // ISSN: 1734-0926, Slupskie Prace Biologiczne, Instytut Biologii i Ochrony Środowiska Akademii Pomorskiej w Słupsku. – 2016. – № 13. – S.317-330.
7. Ткачова І.В., Ткаченко О.О., Марущак В.Д., Радченко М.В., Гавриленко М.Д., Лабунець А.С., Гніда О.О., Гнідий О.В., Ломакін В.Г., Присяжнюк І.Л., Дубовик В.І. Українська рисиста породна група коней // Аграрна наука - виробництву. Київ, «Аграрна наука» НААН. 2017, № 3 (81). С.21.
8. Ткачова І.В. Система селекції у конярстві. Вісник аграрної науки. 2017. № 12. С.40-47.
9. Ткачова І.В. Збереження та удосконалення заводських порід коней в умовах обмеженого генофонду. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2017. № 118. С.180-191.
10. Ткачова І.В. Ефективність удосконалення коней заводських порід при чистопорідному розведенні / Аграрна наука та освіта в умовах євро інтеграції: зб. наук. праць міжнар. наук.-практ. конф. Ч.1. (20-22.03.2018 р., м. Кам’янець-Подільський). Тернопіль: Крок, 2018. С.284-286.
11. Селекційно-генетичний моніторинг у конярстві (монографія) / [І.В. Ткачова, В.І. Россоха, О.О. Ткаченко, С.В.Лютих, Т.О. Ковальова, Г.М. Тур, Т.М. Ковальова, Н.М. Шкавро, О.В. Бровко, К.В. Гданська, О.А. Задерихіна]; за ред. І.В.Ткачової // / за наук. редакцією І.В. Ткачової. – К.: Аграрна наука, 2018. – 238 с.

 Консультативні послуги з питань конярства:

• реєстрація коней в ДКПК української верхової та новоолександрівскої ваговозної порід;
• оцінка якості коней, бонітування, допомога в придбанні / продажі коней;
• розробка планів селекції для суб'єктів племінної справи у конярстві;
• розробка і коригування раціонів годівлі;
• технічне регулювання, реалізація технічних рішень, розробка бізнес-планів для конярських підприємств;
• ідентифікаційний опис коней;
• проведення семінарів, курсів, підвищення кваліфікації;
• консультативна допомога з питань конярства.

Інформаційні ресурси:

Відділ веде свою історію з лютого 1932 року, коли була створена одна з перших лабораторій штучного осіменіння сільськогосподарських тварин. Вчені лабораторії були першими, хто широко застосував метод штучного осіменіння як зоотехнічного прийому поліпшення племінних якостей сільськогосподарських тварин.

Ще в 30-ті роки минулого століття при науковому забезпеченні лабораторії були створені перші мережі пунктів штучного осіменіння великої рогатої худоби в Лебединському районі Сумської області, Валківському районі Харківської області, Генічеському районі Запорізької області. Штучні запліднення проводили із застосуванням сперми, яка зберігалася до 3 діб.

У на початку 50-х років вперше в світі були отримані нащадки (11 ягнят і 5 телят) від самок, запліднених спермою, яка була попередньо кріоконсервованих і певний час зберігалася при низьких температурах (в зрідженому кисні). Це наукове досягнення було здійснено старшим науковим співробітником лабораторії І. В. Смирновим.

Колективом вчених під керівництвом академіка УААН, професора Ф. І. Осташко на підставі проведених глибоких фундаментальних і прикладних досліджень була створена Харківська технологія асептичного одержання, кріоконсервації сперми бугаїв-плідників і штучного осіменіння корів і телиць. Технологія захищена декількома авторськими свідоцтвами і патентами, впроваджена в багатьох областях України і Російської федерації.

Співробітниками відділу розроблений і організований випуск вітчизняного обладнання для отримання, кріоконсервації і пересадок зародків великої рогатої худоби. На базі розробленої Харківської технології трансплантації ембріонів була створена мережа лабораторій овотрансплантаціі в багатьох регіонах колишнього Радянського Союзу.

 Основні напрями науково-дослідної роботи відділу

• теоретичне обгрунтування процесу кріоконсервації і кріоушкоджень статевих клітин сільськогосподарських тварин;
• вивчення механізмів і розробка методів регуляції репродуктивної функції сільськогосподарських тварин;
• розробка модернізованих технологій отримання, оцінки, кріоконсервації спермопродукції бугаїв-плідників;
• розробка модернізованих технологій заготівлі, кріоконсервації і використання спермопродукції жеребців- плідників;
• розробка вдосконалених методів штучного осіменіння великої рогатої худоби і коней;
• розробка методів інтенсифікації відтворення шляхом корекції репродуктивної функції корів і кобил при тривалій відсутності статевої циклічності;
• розробка модернізованих методів отримання сперми і штучного осіменіння кролів;
• модернізація і апробація сучасного кріогенного обладнання для тривалого зберігання біоматеріалу при низьких температурах;
• методи і апаратура для електроманіпуляцій з репродуктивними клітинами (ооцитами) і ембріонами ссавців на основі явища електропораціі мембрани (електрозлиття, електропермеабілізація і т. п.) і оцінки стану мембрани клітин по біофізичним показниками;
• методи культивування (стимуляція розвитку in vitro) ооцитів і ембріонів ссавців;
• методи і мікроінструменти для мікроманіпуляцій з гаметами і ембріонами ссавців;
• методи і обладнання для вимірювання тепло- і електрофізичних показників у корів для характеристики фолікулогенезу. Дослідження в цих напрямках ведуться з метою подальшого використання отриманих розробок в сучасних ембріональних технологіях (отримання клонованих, химерних і трансгенних ембріонів) та в інших прикладних напрямках розведення і відтворення тварин.
• розробка електронної системи моніторингу і контролю стану відтворення стада великої рогатої худоби "Репродуктконтроль".
• Розроблено та впроваджено:
• Харківська технологія асептичного одержання, кріоконсервації сперми бугаїв-плідників і штучного осіменіння корів і телиць;
• Харківська експедиційно-стаціонарна технологія отримання, кріоконсераціі сперми жеребців і штучного осіменіння кобил;
• Харківська технологія отримання, кріоконсервації сперми баранів в плівковій упаковці;
• безазотна технологія кріоконсервації сперми бугаїв з використанням низькотемпературного обладнання, що працює від електричного струму;
• сучасне кріогенне устаткування (судини Дьюара) для тривалого зберігання біоматеріалу при низьких температурах;
• комплекс методів активізації і корекції репродуктивної функції корів;
• комплекс модернізованих методів отримання сперми і штучного осіменіння кролів;
• методи і апаратура для електроманіпуляцій з репродуктивними клітинами (ооцитами) і ембріонами ссавців на основі явища електропорації мембрани (електросліяніе, електропермеабілізація і т. п.) і оцінки стану мембрани клітин по біофізичним показниками;
• методи культивування (стимуляція розвитку in vitro) ооцитів і ембріонів ссавців;
• методи і мікроінструменти для мікроманіпуляцій з гаметаміи і ембріонами ссавців;
• методи і обладнання для вимірювання тепло- і електрофізичних показників у корів для характеристики фолікулогенезу;
• біотехнологічна система активізації і корекції репродуктивної функції корів і телиць молочних та м’ясних порід (АКРФ).
• теоретичне обґрунтування процесу фолікулогенезу, овуляції і поліовуляції у корів і вівцематок;
• вивчення механізмів ендокринної активації процесів оогенезу, ембріогенезу, поліовуляції і синхронізації статевої охоти у корів і овець біологічно активними речовинами;
• удосконалення методу трансплантації ембріонів у великої рогатої худоби і вівцематок;
• обгрунтування і розробка методів корегування статевого циклу і прогнозування одиночної і множинною овуляції у корів і овець;
• вивчення нейрогуморальних механізмів регулювання функції яєчників у овець і високопродуктивних корів;
• розробка теорії звільнення пов'язаного ФСГ в гонадотропін (ГСЖК) від сіалових кислот;
• вивчення впливу одноразового і багаторазового заморожування-відтавання препаратів ФСГ і ГСЖК на біологічну активність препаратів;
• встановлення механізмів порушення та зупинки запліднення яйцеклітин, розвитку ембріонів і їх дегенерації протягом 7-ми діб;
• встановлення закономірностей співвідношення статі нащадків у корів в залежності від екзо і ендогенних факторів;
• визначення початку спонтанної і індукованої полювання у вівцематок за мазкам цервікальногослизу;
• розробка методів кріоконсервування ембріонів корів і овець в широкому діапазоні швидкостей заморожування-відтавання;
• розробка біометричних способу оцінки стану деконсервованих ембріонів ссавців при заморожуванні їх з різним нативним якістю та ефективністю заморожування.

Розроблено та впроваджено:

• Українська технологія трансплантації ембріонів великої рогатої худоби для племзаводів і племпідприємств (УТТЕПП), яка забезпечує багаторазове  використання корів-донорів, отримання ембріонів і яйцеклітин високої біологічної і санітарної якості, криоконсервацію і тривале збереження ембріонів, їх приживлюваність на рівні 40-50%;
• метод функціональної проби цервікального слизу для виявлення прихованих ендометритів;
• метод визначення, уточнення стадій статевого циклу і етапів фолікулогенезу у корів; спосіб корекції та стимуляції фолікулогенезу у корів;
• метод прогнозування приживлюваності ембріонів залежно від якості та стадії їх розвитку та визначення передімплантаційної смертності у корів на 7-8-й день після запліднення;
• спосіб збереження і введення гонадотропних гормонів коровам;
• середовище для короткочасного культивування і збереження ембріонів ссавців;
• технологічні пристрої та режими заморожування статевих клітин і ембріонів тварин при повільних швидкостях теплообміну;
• пристрій для кріоконсервації статевих клітин тварин при надвисоких швидкостях теплообміну;
• метод вітрифікації ооцитів і ембріонів ссавців при надвисоких швидкостях теплообміну в закритих витягнутих соломіна з різним зовнішнім діаметром.

Співробітниками відділу отримано понад 100 авторських свідоцтв і патентів на винаходи та корисні моделі.

Монография Бугрова А.Д.  "Криоповреждения и криозащита спермиев быков при глубоком замораживании".